«Тимчасово не прикритий». Чи зможе Росія після української атаки використовувати кримський аеродром?

Дрони Служби безпеки України успішно атакували в анексованому Криму аеродром «Кіровське», який ще з радянського періоду входив до складу льотно-випробувального центру. Під час війни Росії проти України сюди були перекинуті вертольоти з аеродрому «Джанкой», а нещодавно на аеродромі «Кіровське» почали будувати бетонні укриття для авіаційної техніки, що свідчить про серйозні наміри щодо його використання. Чи можливо буде його експлуатувати тепер, розбиралися Крим.Реалії.

У ніч на 28 червня дрони Служби безпеки України атакували російський аеродром «Кіровське» на сході Криму, повідомляє прес-служба відомства.

Стверджується, що в результаті атаки було знищено вертольоти Мі-8, Мі-26 і Мі-28, а також ЗРПК «Панцир-С1».

«Було завдано вогневого ураження по місцях дислокації авіаційного компонента, засобах протиповітряної оборони, складах зберігання боєприпасів, а також розвідувальним та ударним БПЛА противника. Наявні дані свідчать про знищення багатоцільових та ударних гелікоптерів Мі-8, Мі-26 та Мі-28, а також самохідного зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцир-С1». Протягом ночі на ворожому аеродромі відбувалася вторинна детонація», – йдеться в повідомленні.

Уночі в районі аеродрому «Кіровське» справді чули вибухи, повідомили підписники телеграм-каналу «Кримський вітер».

Уранці 28 червня Міноборони РФ заявляло, що Крим атакували щонайменше дев'ять безпілотників. Згідно з повідомленням, ППО РФ їх нібито збила.

Пожежа на аеродромі «Кіровське» тривала протягом дня, дим було видно на багато кілометрів, «Кримський вітер» опублікував відео.

Супутники NASA Firms фіксували множинні осередки загоряння: у західній і східній частинах аеродрому, а також біля злітної смуги в місцях стоянок авіаційної техніки.

Після пожежі супутникова зйомка зафіксувала сліди вигоряння на місцевості на площі близько одного квадратного кілометра.

Генеральний штаб Збройних сил України вказав у зведенні за 30 червня три знищені вертольоти противника. У попередні дні 28 і 29 червня серед втрат ЗС РФ вертольотів не було.

Вибухи в районі аеродрому «Кіровське» лунали й раніше, зокрема в серпні 2024 року, але про будь-які збитки для інфраструктури та авіаційної техніки тоді не повідомлялося.

Колишній аеродром випробувального центру

Аеродром «Кіровське» був збудований після Другої світової війни і на ньому базувалася винищувальна авіація. З 1961 року тут проводилися випробування авіаційної техніки. Після розформування винищувального полку 1979 року аеродром було повністю передано у відання 3-го науково-випробувального управління ДК НДІ ВПС (в/ч 36851) – служба льотних випробувань авіаційних комплексів протичовнової оборони. У складі 3-го управління були, зокрема, полігони «Меганом» і «Чауда».

Проводилися випробування авіаційної техніки ВМФ, а також випробування всіх авіаційних рятувальних систем, включно з парашутними системами космічних апаратів, що спускаються. Аеродрому було виділено полігон в акваторії Чорного моря в районі мису Чауда і Феодосійській затоці для випробувань протичовнових систем.

У лютому 1992 року Управління перейшло під юрисдикцію України і на його базі на базі було сформовано 168-й льотно-випробувальний комплекс Повітряних сил України.

«Також на аеродромі «Кіровське» базувалася знаменита пілотажна група «Українські Соколи». Тут для літаків українських асів була вся необхідна інфраструктура, а крім того, в Криму в році менше непогожих днів, ніж в інших регіонах України, що створює сприятливі умови для проведення тренувальних польотів», – на умовах анонімності розповідає Крим.Реалії військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу ЗСУ.

Після анексії Криму аеродром перебуває в підпорядкуванні Державного льотно-випробувального центру Міністерства оборони РФ імені В.П. Чкалова (в/ч 38651).

Російські військові почали використовувати «Кіровське» відразу ж після захоплення Криму.

«Протягом останніх трьох тижнів щоночі на аеродромі в Кіровському приземляються військові транспортні літаки Збройних сил Російської Федерації, доставляють людей і військову техніку. Тому кількість військових сил у Криму зростає щодня», – заявив на прес-конференції 9 квітня 2014 року на той момент глова Кримського медіацентру Міноборони України Владислав Селезньов.

«Аеродром «Кіровське» має бетонну смугу завдовжки 3 кілометри і завширшки 54 метри, а також резервну ґрунтову смугу завдовжки 2,2 км – вона йде паралельно основній. Ці параметри відповідають аеродрому 1-го класу, таку смугу можуть використовувати практично всі російські винищувачі-бомбардувальники і штурмовики, а також військово-транспортні літаки», – коментує військовий експерт із Криму.

У травні-червні 2016 року на аеродромах «Кіровське», «Бельбек» і полігоні «Чауда» проходив третій етап всеросійського конкурсу «Авіадартс-2016». Це прикладні змагання між військовими льотчиками в умінні долати систему ППО умовного противника, вражати наземні цілі за допомогою некерованих ракет, авіаційних гармат і керованих протитанкових ракет.

Аеродром «Кіровське» РФ використовувала, зокрема й для відпрацювання елементів повномасштабного вторгнення в Україну.

Так, у березні 2021 року в межах масштабного командно-штабного навчання на територію Криму з Росії перекинули 350 військовослужбовців, бойові машини, літаки Іл-76МД Військово-транспортної авіації російських Військово-космічних сил.

«Навантаження в літаки пройшло приховано рано вранці на аеродромі «Кіровське» в Криму. Розвідку об'єкта умовного противника вів розрахунок БпЛА «Орлан-10», який передавав розвідувальні дані на монітори пункту управління в режимі реального часу. Потім на майданчик приземлення було десантовано посилений парашутно-десантний батальйон і бойову техніку», – йшлося в повідомленні Міноборони Росії.

У перші два роки повномасштабної війни про використання аеродрому «Кіровське» нічого не відомо. У квітні 2024 року після результативного удару ЗСУ по аеродрому «Джанкой» частину гелікоптерів звідти було перекинуто на аеродром «Кіровське».

Того ж місяця розвідка Великої Британії зафіксувала, що Росія в Криму змушена застосовувати низку обманних методів через удари армії України. Зокрема, на аеродромі «Кіровське» на бетоні було намальовано приманки російських винищувачів.

У червні нинішнього року OSINT-аналітик Def Mon написав у соцмережі X, що Росія почала споруджувати укриття для літаків на аеродромах у Криму, зокрема на аеродромі «Кіровське».

Підполковник запасу ЗСУ тоді прокоментував Крим.Реалії, що Україна має достатній арсенал засобів для ураження не тільки легких ангарів на кримських аеродромах, а й бетонних споруд, призначених для захисту військових літаків і вертольотів.

«Кілька типів ракет, наявних на озброєнні ЗС України, здатні пробивати бетонні споруди. До них належать ракети Х-29, Х-25, «Нептун» і Storm Shadow/SCALP-EG. Впораються з цим захистом і деякі українські дрони, наприклад далекобійні ракети-дрони «Паляниця» і «Пекло» або E-300 Enterprise», – сказав експерт.

Атака по аеродрому, що послідувала за цим, довела, що це дійсно так.

«Український удар, можливо, зруйнував плани використання цього аеродрому або відсунув їх на невизначений термін, – коментує цю атаку військовий експерт із Криму. – Примітно, що при цьому було знищено ЗРПК «Панцир-С1», який мав забезпечувати ППО об'єкта. Тепер аеродром тимчасово не прикритий, а його інфраструктура частково зруйнована».

Багатоцільові та ударні

Усі три типи гелікоптерів, що зазначені у списку втрат на аеродромі «Кіровське», широко використовуються Збройними силами Росії під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Гелікоптер Мі-8, розробка і виробництво якого почалися ще за часів СРСР, є наймасовішим дводвигунним гелікоптером у світі. За підрахунками експертів, з 1965 і по 2021 рік було вироблено понад 12 тисяч одиниць.

Мі-8 є вертольотом подвійного призначення, тобто може використовуватися як для цивільних цілей, так і для військових.

Вертоліт Мі-8 має такі характеристики:

• максимальна злітна вага – 12 000 кг;
• максимальна швидкість польоту біля землі – 250 км/год;
• крейсерська швидкість польоту на висоті 500 метрів – 225 км/год;
• максимальна висота польоту за нормальної злітної маси – 4500 м;
• дальність польоту – 365 км;
• дальність польоту з двома додатковими паливними баками – 1305 км.

На вертоліт можуть бути встановлені по бортах знімні ферми з озброєнням, серед якого можуть бути некерована ракетна установка або авіабомби загальною вагою до 1100 кг. Також Мі-8 озброєний кулеметом, встановленим у нижньому склінні кабіни.

Гелікоптер Мі-8 використовували у всіх війнах і військових конфліктах після 1965 року, в яких брали участь Радянський Союз і Російська Федерація.

Мі-28Н «Нічний мисливець» – за кодифікацією НАТО: Havoc – «Спустошувач» – радянський і російський ударний вертоліт. Призначений для пошуку і знищення в умовах активної вогневої протидії танків та іншої броньованої техніки, а також малошвидкісних повітряних цілей і живої сили противника. Прийнятий на озброєння ЗС РФ у грудні 2013 року.

Мі-28 здатний здійснювати фігури вищого пілотажу: «петлю Нестерова», переворот Іммельмана, «бочку», політ боком, політ назад, убік зі швидкістю до 100 км/год, розворот із кутовою швидкістю до 117 градусів/с. Максимальна кутова швидкість крену становить понад 100 градусів на секунду.

Екіпаж вертольота становить дві людини, максимальна злітна маса – 12100 кг, а маса бойового навантаження – 2300 кг. Мі-28 здатний розвивати максимальну швидкість 300 км/год, дальність польоту становить 450 км, а з додатковими баками – 1087 км. Статична стеля – 3600 м, динамічна стеля – 5600 м, швидкопідйомність – 13,6 м/с.

Вертоліт має вбудоване стрілецько-гарматне озброєння – 30-мм гармату 2А42 з боєкомплектом 250 снарядів. Також є чотири точки підвіски, на яких можуть бути розміщені ракети різного призначення, керовані і некеровані, класів «повітря – поверхня» і «повітря – повітря», а також 30-мм гармата НППУ-28. На підвісці може бути розміщений КМГУ-2 – контейнер для малогабаритних вантажів, для постановки мінних загороджень. У модифікації Мі-28НМ реалізовано можливість нести авіабомби вагою до 500 кг.

У Криму «Нічні мисливці» базуються на аеродромі «Джанкой», у складі 39-го вертолітного полку 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС і ППО Південного військового округу. У квітні 2024 року після атаки Сил оборони України на аеродром «Джанкой», частина вертольотів, за даними телеграм-каналів, була перекинута на аеродром «Кіровське».

Набагато рідкіснішим є важкий транспортний вертоліт Мі-26. Він є найбільшим у світі серійно випущеним транспортним вертольотом. У народне господарство СРСР надійшов у 1986 році.

Гелікоптер Мі-26 призначений для:

• перевезення вантажів на зовнішній підвісці або всередині вантажної кабіни вагою до 20 тонн, допускається одночасне перевезення в г/к і на зовнішній підвісці із сумарною вагою не більше 20 тонн;
• транспортування хворих або поранених, із забезпеченням догляду за ними, для чого гелікоптер оснащується відповідним обладнанням;
• перевезення 82 десантників зі зброєю і спорядженням.

Екіпаж вертольота складається з п'яти осіб.

У військовій модифікації Мі-26Т покритий бронеплитами, має шкворневі установки РПК, АК, АКМ; оснащений некерованими ракетами НУР В8В20А; 23-мм гарматою ГШ-23Л.

У 2018 році був модернізований до версії Мі-26Т2В, характеристик у відкритому доступі немає.

Також існує модифікація Мі-27 – це повітряний пункт управління бойовими діями загальновійськових армій. Було випущено всього два таких вертольоти.

Моніторингові канали часто фіксують Мі-26 на прольоті від аеродрому «Кіровське» до Феодосії або Керчі, а також через Керченську протоку.

У жовтні 2022 року Мі-26 був помічений на супутникових знімках на аеродромі «Бельбек».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокуватидоступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d2jpzw9atzli5g.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagramта ViberКрим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.